Бурлацькі пісні

Бурлацькі пісні – тематична група станових (суспільно-побутових) пісень, мотиви яких відбивають умови життя і праці бурлаків – людей-заробітчан без постійної роботи і постійного місця проживання. Мандрівне заробітчанство набуло особливого поширення з посиленням кріпацтва, від якого тікали селяни, та з розвитком промисловості й транспорту у XIX ст., які все більше потребували найманої праці. Бурлаками найчастіше ставали соціально незахищені люди – сироти, позбавлені домашнього осідку, переслідувані владою, кріпаки-втікачі тощо. Тому Б. п. ідейно-тематичним змістом тісно пов’язані з чумацькими, наймитськими, сирітськими, строкарськими, емігрантськими, робітничими і навіть рекрутськими.

У станових піснях цього спектру слова “бурлак”, “чумак”, “приймак” та інші взаємозамінні, що свідчить про певну умовність виділення бурлацьких пісень в окрему групу. Тому фольклористи їх об’єднають з наймитськими та заробітчанськими піснями (див.: та ).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Бурлацькі пісні