Було літо, було літо – чумацькі пісні

Було літо, було літо, Та й стала зима… Як не було пригодоньки, Гей, гей, та й досі нема. Була ж йому пригодонька, З Криму ідучи, В чистім полю край дороги, Гей, гей, воли пасучи. Заслаб чумак-чумаченько, Заслаб та й лежить, Ніхто ж його не спитає, Гей, гей, що в його болить.

Болять руки, болять ноги, Болить голова… Лишаються дрібні діти, Гей, гей, жінка молода. “Отамане-хазяїне, Пожалій мене, Іскинь свою сіру свиту, Гей, гей, та накрий мене!

Отамане-хазяїне, Мабуть, я умру, – Зроби мені, хазяїне, Гей, гей, з клен-древа труну!” “Ніде тобі, чумаченьку, Клен-дерева взять, Будеш же ти, чумаченьку, Гей, гей, в сосновій лежать!” А в неділю рано-вранці Та й вдарили в дзвін… Це ж по тому чумакові, Гей, гей, що їхав на Дін! В понеділок рано-вранці Та й вдарили в два…

Це ж по тому чумакові, Гей, гей, що тепер нема!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Було літо, було літо – чумацькі пісні