(30.01.1868, с. Баворів, тепер Тернопільської обл. – 14.02.1935, Львів) – письменник, публіцист, видавець, учений, політичний діяч.
Походив із родини сполонізованого священика. Навчався в університетах Львова і Відня. Виступав зі статтями в альманасі “Товариш”, газеті “Народ”, в американській “Свободі” (20 – 30-ті роки), у ЗНТШ. Редагував такі видання, як “Радикал”, “Громадський голос”, “Праця”, “Ukrainisches Korrespondentblatt” (Відень).
Заснував двотижневик “Світ”, часопис “Слово”. “Шукач українського золота”
З 1898 р. виходять науково-популярні розвідки про панщину, Хмельниччину, гетьманів (у тому числі Мазепу), праця “Історія України” в двох томах, збірка “Козацькі часи в народній пісні”.
Великий знавець історії, В. Будзиновський став автором популярних пригодницьких творів виховного
Вони виявили гумористичний хист, уміння драматурга вибудувати колізії й розкрити характери.
За останні десятиліття твори В. Будзиновського не перевидавалися. Значна їх частина залишається в рукописах, є маловідомою й малодослідженою. Будзиновський-українознавець – автор історично-економічних розвідок “Панщина, її початок і скасування”, “Аграрні відносини в Галичині”. Був також одним із організаторів “Союзу визволення України”, що патріотично виховував українських полонених вояків із російського війська.
Очолював націонал – демократичну партію і представляв її в австрійському парламенті (1907-1918), Українську партію праці. Зазнав еволюції в політичних поглядах: від ідей радикальної партії через симпатії до соціалізму (деякий час друкувався в радянофільському журналі “Нові шляхи”) – до національної ідеї.
Літ.: Франко І. Козацькі часи в народній пісні з замітками В. Будзиновського // Зібр. творів: У 50 т. К., 1982. Т. 37; Горак Р. Перехресні стежки Вячеслава Будзиновського // Будзиновський В. Осавул Підкови. Л., 1990.
В. Погребенник