Боршош-Кум’ятський Юлій – Біографія

Народився 8 липня 1905 р. в с. Великі Ком’яти у дванадцятидітній селянській родині. Після народної школи в рідному селі закінчив знамениту Ужгородську учительську семінарію. Починаючи з 1924 року, наступні 42 трудився педагогом в Приборжавському, Пилипці, Рахові, Кобилецькій Поляні, Лузі, Ужгороді аж до виходу на пенсію у 1966.

Перші його поетичні спроби належать до часів навчання в семінарії. друкуватися почав з 1924, опублікувавши вірш “Закувала зозуленька” у журналі “Наш рідний край”, що його незмінно впродовж 1922-1939 рр. редагував

Олександр Маркуш. до перших книг ішов переважно на шпальтах журналів “Наш рідний край” та “Пчілка” (1923-1934) – шеф-редактором останнього був його директор і викладач педагогіки під час навчання в семінарії Августин Волошин. друкувався також на сторінках прогресивного літературно-художнього та громадсько-політичного часопису краю, редагованого В. Гренджею-донським, “Наша Земля”, а також газети “Свобода” та “Календаря “Просвіта” на переступний рік 1928″. Помітну роль у становленні таланту Ю. Боршоша-Кум’ятського відіграв просвітянський альманах письменників Підкарпатської Русі
“Трембіта” (Ужгород: Видання Товариства “Просвіта”, 1926) – тут на сторінках 32-35 з портретом автора на окремій сторінці вміщена досить поважна добірка його поезій – “де мій край”, “Тече вода попід вербник… “, “Зозуленька”, “Пчілка і голуб”, “Ой засвіти, місяченьку”. У цих періодичних виданнях побачили світ кілька десятків віршів, що започаткували його збірки поезій “Весняні квіти” (1928) – для дітей та юнацтва і “З мого краю” (1929) для дорослого читача. У 1929-1944 рр. теж активно друкувався в пресі – газетах, журналах, альманахах, що виходили в Ужгороді, Мукачеві, Севлюші, Рахові, Празі, Львові та Харкові.

Особливо тісно співпрацював із журналом націоналістичної молоді Закарпаття “Пробоєм” (1933-1943), що виходив у Празі і з кінця 30-х років став загальноукраїнським літературно-художнім та громадсько-політичним місячником, де друкувалися кращі зразки українського красного письменства. У цьому часописі, крім окремих публікацій, вийшли в одній із книжкових серій – книгозбірня “Пробоєм” – дві його збірки “В Карпатах світає” (1935) та “Кров кличе” (1938).

У 1930-ті роки поезія Ю. Боршоша-Кум’ятського долає карпатські перевали і виходить на ширші українські простори. Він друкується в альманасі “Груні – степам” (Харків, 1930), а також у журналах української патріотичної мистецької молоді Галичини “дажбог” (1932-1935 місячник, а потім двотижневик) та “Обрії” (1936-1937, тижневик), що виходили у Львові.

За життя Ю. Боршош-Кум’ятський видрукував 13 оригінальних поетичних книг, чим не вичерпалося написане ним. У 1980 р. вийшла книга його вибраних творів “Червона калина”. Людина віруюча, він пройшов з Богом у серці усім своїм свідомим життям і в глухі роки войовничого радянського атеїзму створив неперевершену досі цільну книгу духовної лірики “Христос у Карпатах”.

Вийшла в світ стараннями сина поета, відомого лікаря-хірурга Юлія-Богдана Боршоша (1936-2003) у 1995 р. Після цього поза збірками теж залишилося чимало творів поезії та малої прози, які склали упорядковану Юлієм-Богданом книжку “до срібних сивин” (2004), до виходу в світ якої у видавництві “Закарпаття” доклали зусиль онук автора Богдан Боршош та внучка Марта Мартин (у дівоцтві Боршош).

У 2005 році у серії “Письменство Закарпаття” вийшла найповніша книга поета – “З наказу роду”, над упорядкуванням якої до останніх своїх днів трудився його син Юлій-Богдан. В книзі зібрано всю творчу спадщину письменника, варту уваги сучасного читача, подано автентичні тексти всіх шести збірок 20-30-х років, а також повоєнну поезію, поезії в прозі, малу прозу та публіцистику.

Вранці 28 березня 1978 року Юлій Боршош-Кум’ятський помер від важкого серцевого нападу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Боршош-Кум’ятський Юлій – Біографія