БОДЯНСЬКИЙ ФЕДІР (1812, м. Барва, тепер смт Чернігівської обл. – 1873, там же) – фольклорист.
Народився в сім’ї священика, брат О. Бодянського. Закінчив Полтавську духовну семінарію в м. Переяславі (1834). Тоді ж захопився збиранням народної творчості. Перші записи зроблено на Чернігівщині від матері, сусідів та односельців, від дядьків Іллі, що проживав у Прилуках, та Павла, який мешкав у Василькові на Київщині.
У 1834 – 1838 рр. навчався в Київському університеті, працював учителем повітової школи в м. Лохвиця на Полтавщині (з 1844 р.), інспектором
До цієї збірки входять бурлацькі, гайдамацькі, рекрутські, військові й чумацькі
Другий пісенний збірник Ф. Бодянського охоплював родинно-побутові пісні (дещо з нього було опубліковано М. Драгомановим у 1895 р. та В. Гнатюком у 1914 р.), до сьогодні з нього збереглося 568 записів. Сучасна фольклористика вважає, що на свій час Ф. Бодянський зробив вдалу спробу класифікації пісень на полікритеальній основі, тобто поєднанні функціонального, змістового й виконавського принципів систематизації матеріалу. У віщанні О. Дея “Українські народні пісні в записах Осипа та Федора Бодянських” (1978) всі записи братів Бодянських об’єднані за жанрово-тематичним принципом і з подачею варіантів окремими гніздами.
Фольклористична діяльність братів Бодянських є багатющим внеском до вітчизняної фольклористики.
Літ.: Дей О. І. Фольклористична діяльність Осипа та Федора Бодянських // Українські народні пісні в записах Осипа та Федора Бодянських. К., 1978.
П. Хропко