Біографія Карамзина Миколи Михайловича

Народився в селі Михайловка Симбирской губернії в сім’ї поміщика. Одержав гарне домашнє утворення. Коли хлопчикові здійснилося 12 років, його батько, відставний капітан, відвіз сина в Москву, у пансіон при університетській гімназії.

Тут Карамзин провчився якийсь час, а в 15 років надійшов на дійсну військову службу. Військова служба не відповідала внутрішнім схильностям юнака, йому хотілося присвятити себе літературі В 17 років він виходить у відставку.

У своїй творчості Карамзин відкидає пафос і риторику, відбиває живе розмовне мовлення

утворених людей. Його перу належать дорожні замітки (“Записки російського мандрівника”), повести (“Острів Борнгольм”, “Бідна Ліза” , “Наталя – боярська дочка”), вірші, статті, переклади із французького й німецького. Він вирішується випускати журнал, що називався “Московський журнал”.

Відомий драматург і літератор Я Б. Княжнін взяв у руки перший номер і викликнув: “У нас не було такої прози!

” Співробітничає Микола Михайлович і в першому російському дитячому журналі, що називався “Дитяче читання для серця й розуму”. Нарешті, Карамзин узявся за гігантську працю –

рідну росіянку. історію 31 жовтня 1803 року вийшов указ пануючи Олександра I про призначення Н. М. Карамзина історіографом.

Письменник обробив гігантську кількість матеріалу. Карамзин зібрав і написав всю правду, часом гірку. Таку гірку, що на процесі декабристи посилалися на “Історію держави Російського” як на одне із джерел “шкідливих” думок.

Оповідання “Історії…

” завершилося на початку XVII століття. Патріот і мислитель, Микола Михайлович не був байдужий і до сучасним йому подіям. 14 грудня 1825 року історик іде на Сенатську площу.

Величезне потрясіння й застуда приводять до смертельної хвороби. Писати Карамзин більше не міг.

Але він ще встиг разом з Жуковським умовити царя повернути з посилання Пушкіна Микола Михайлович умер 22 травня 1826 року


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Біографія Карамзина Миколи Михайловича