Артур Ігнатіус Конан Дойл народився 22 травня 1859 року в столиці Шотландії м. Единбурзі на Пікарді-плейс у родині художника й архітектора. Його батько Чарльз Алтамонт Дойл женився у віці двадцяти двох років на Мері Фоли, молодій жінці сімнадцяти років у 1855 році. Мері Дойл мала пристрасть до книг і була головним оповідачем у родині і тому Артур дуже зворушливо згадував про неї. На жаль, батько Артура був хронічний алкоголік і тому родина іноді бідувала, хоча він і був, за словами свого сина, дуже талановитим художником. У дитинстві Артур багато читав,
Його улюбленим автором був Майн Рід, а улюбленою книгою – “Мисливці за скальпами”.
Після того, як Артур досяг дев’яти років, багаті члени сімейства Дойл запропонували оплачувати його навчання. Протягом семи років він повинен був ходити в школу-інтернат єзуїтів в Англії в Ходдер – підготовча школа для Стоуніхерста (велика закрита католицька школа в Ланкаширі). Через два роки з Артур Ходдера він перебрався в Стоуніхерст. Там викладали сім предметів: абетку, рахунок, основні правила, граматику, синтаксис, поезію, риторику.
Харчування там було досить убоге
Знаряддям покарання служив шматок гуми, розміром і формою нагадувавши товсту калошу, яким били по кистях рук.
Саме протягом цих важких років у школі-інтернаті, Артур зрозумів, що він має талант до складання історій, тому він був часто оточений зборами з захоплених молодих студентів, що слухають дивні історії, які він складав, щоб розважити їх. В одні з Різдвяних канікул, у 1874 році, він на три тижні, за запрошенням своїх родичів, їде в Лондон. Там він відвідує: театр, зоопарк, цирк, Музей воскових фігур мадам Тюссо.
Він залишається дуже задоволений цією поїздкою і тепло відзивається про свою тіточку Аннет, сестру батька, а також дядька Діка.
На останньому році навчання він видає журнал коледжу і пише вірші. Крім того, він займався спортом, головним чином крикет, у якому він досяг гарних результатів. Він відправляється в Німеччину у Фельдкірх учити німецьку мову, де продовжує із захопленням займатися спортом: футбол, футбол на ходулях, катання на санках. Улітку 1876 року Дойл їде додому, але по дорозі заїжджає в Париж, де живе кілька тижнів у свого дядька.
Таким чином, у 1876 році він одержав освіту і був готовий до зустрічі зі світом і бажав заповнити деякі з недоліків його батька, що на той час став божевільним.
Традиції сімейства Дойл диктували займатися аристократичною кар’єрою, але все-таки Артур вирішив зайнятися медициною. Це рішення було прийнято під впливом доктора Брайена Чарльза, статечного, молодого квартиранта, якого мати Артура взяла, щоб зводити кінці з кінцями. Доктор Валлер одержав утворення в Університеті Единбурга, і тому Артур вирішив учитися там же. У жовтні 1876 року Артур стає студентом медичного університету, перед цим зштовхнувши ще з однією проблемою – не одержанням заслуженої їм стипендії, що так була потрібна йому і його родині. Учачи Артур зустрічався з багатьма майбутніми авторами, такими як, Джеймс Барри і Роберт Луи Стевенсон, що відвідували університет.
Але найбільший вплив на нього зробив один з його викладачів доктор Джозеф Белл, що був майстром спостережливості, логіки, висновків і виявлення помилок. У будущем він послужив прототипом Шерлока Холмса.
Учачи, Дойл намагався допомогти своїй родині, що складалася із семи дітей: Аннет, Констанція, Кароліна, Ида, Иннеса й Артура, що і заробляв гроші у вільне від навчання час, що викроював шляхом прискореного вивчення дисциплін. Він працював і аптекарем і помічником різних докторів… Зокрема, на початку літа 1878 року Артур наймається учнем і фармацевтом до доктора з найбіднішого кварталу Шеффилда. Але вже через три тижні доктор Річадсон, так його кликали, розстається з ним. Артур не залишає спроб заробити поки мається можливість, йдуть літні канікули, і через якийсь час попадає до доктора Еллиоту Хору із села Рейтон зі Шроншира.
Ця спроба виявилася більш успішна, у цей раз він проробив 4 місяці до жовтня 1878 року, коли необхідно було приступати до занять. Цей доктор добре поставився до Артура і тому наступне літо він знову провів у нього працюючи асистентом.
Дойл багато читає і через два роки після закінчення освіти Артур вирішив спробувати себе в літературі. Навесні 1879 року він пише маленьку розповідь The Mystery of Sasassa Valley (“Таємниця Сасасской долини”), що публікується в Сhамbеr’s Journal у жовтні 1879 року. Розповідь виходить сильно порізаним, що засмучує Артура, але отримані за нього 3 гінеї надихають його писати далі. Він відсилає ще кілька розповідей, але вдається лише опублікувати в цьому ж році The Amerіcan Tale у журналі London Socіety і він розуміє, що так він теж може заробляти гроші. Здоров’я його батька погіршується і його поміщають у психіатричну лікарню, таким чином, Дойл стає єдиним годувальником своєї родини.
Двадцяти років отроду, учачи на третьому курсі університету, у 1880 році, друг Артура Клод Аугустус Куррье запропонував йому прийняти посаду хірурга, на которую претендував сам, але не зміг по особистих причинах, на китобої “Надія” під командуванням Джона Гріючи в районі Північного Полярного Кола. Спочатку “Надія” зупинилася біля берегів острова Гренландія, де бригада перейшла до полювання на тюленів. Молодий медичний студент був вражений звірством цього. Але, у теж час, він насолоджувався духом товариства, на борті судна і наступне полювання на кит зачаровувало його. Ця пригода знайшла місце в його першій історії, касаемой моря, що лякає розповідь Captaіn of the Pole-Star (Капитан “Полярной Звезди”).
Без великого ентузіазму, Конан Дойл повернувся до занять восени 1880, проплававши в цілому 7 місяців, заробивши близько 50 фунтів.
У 1881 році він закінчивши Единбургский університет, де одержав ступінь бакалавра медицини і ступінь магістра хірургії і став шукати місце для роботи, знову провівши літо, працюючи в доктора Хору. Результатом цього з’явилася посада корабельним лікарем на судні “Mayuba”, що ходило між Ліверпулом і західним узбережжям Африки і 22 жовтня 1881 року почалося чергове плавання. Плаваючи він знайшов Африку настільки ж огидної, як Арктику звабної. Тому він іде з корабля, у середині січня 1882 року, і перебирається в Англію в Плімут, де спільно працює з деяким Каллингуортом, з яким познайомився на останніх курсах навчання в Единбурзі, а саме з кінця весни до початку літа 1882 року, у плині 6 тижнів. (Ці перші роки практики добре описані в його книзі The Stark Munro Letters (“Листа Старка Монро”).) Але виникають розбіжності і після них Дойл їде в Портсмут (липень 1882 року), де відкриває свою першу практику, розташувавши в будинку за 40 фунтів річних, котра стала приносити доход тільки до кінця третього року.
Спочатку клієнтів не було і тому в Дойля з’являєтьсяможливість присвятити свій вільний час літературі. Він пише розповіді: “Кісти”, “Блуменсдайкский яр”, “Мій друг – убивця”, що публікує в журналі “Лондон сосайети” у тім же 1882 року. Живучи в Портсмуті він зустрічається з Елмой Уелден, на якій обіцяв жениться, якщо буде заробляти 2 фунти в тиждень.
Але в 1882 році після багаторазових сварок розстається з нею і вона їде у Швейцарію.
Щоб якось допомогти своєї матері Артур запрошує пожити в себе свого брата Іннеса, що скрашує сірі будні починаючого лікаря із серпня 1882 року по 1885 рік (Іннес їде вчитися в закриту школу в Йоркширу). Протягом цього років, молода людина розривається між літературою і медициною.
В один з березневих днів 1885 року доктор Пайк, його друг і сусід, запросив Дойла дати консультацію з нагоди хвороби Джека Хоукінса, сина вдови Емілі Хоукинс із Глостершира. У нього був менінгіт і він був безнадійний. Артур запропонував помістити його у свій будинок для постійного нагляду за ним, але через кілька днів він умер.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)