Біографічний метод у літературознавстві

Біографічний метод у літературознавстві (грецьк, bios – життя, grаpho – пишу, metodos – шлях пізнання) – спосіб вивчення літератури, при якому біографія і особистість письменника розглядаються як визначальний момент творчості. Б. м. у л. вперше широко використаний французьким ученим Ш. Сент-Бевом у праці “Літературно-критичні портрети” (1836-39), котрий вважав за потрібне вивчати біографії великих людей, навіть не студіюючи творів письменників. Своєрідно тлумачив він історію літератури, яку розглядав як “цікаве і захоплююче читання,

але це читання потрібне для з’ясування різноманітних фактів, добре написаних біографій великих людей”. Б. м. у л. часто пов’язують із запереченням різних літературних напрямів і культивуванням “імпресіоністичного” портрета письменника як основного критичного жанру. Подальше вдосконалення Б. м. у л. знайшов у працях І. Тена та Г. Брандеса.

Якщо Ш. Сент-Бев біографію і особистість письменника розглядав лише у зв’язку з соціальними і художніми ідеями століття, то І. Тен не вилучав їх із впливу середовища та моменту, Г. Брандес – із суспільних рухів. На думку І. Франка, цю теоретичну доктрину Ш. Сент-Бева

та І. Тена Г. Брандес помітно скоригував, доводячи, як “великі люди силою свойого генія перетворюють осередок, з котрого вийшли, з одержаних виражень і ідей силою вродженого комбінаційного дару і чуття творять зовсім нові образи, могутні імпульси для дальшого історичного розвою” (І. Франко. Тв. в 50 т.- Т.31 – С.382). В українському літературознавстві II половини XIX ст. представником біографічного напряму був професор Львівського університету О. Огоновський (1833-94).

У його “Історії літератури руської” біографічний принцип аналізу поряд з бібліографією творів письменника посідав основне місце. Тому “Історію літератури” О. Огоновського називають біо-бібліографічним довідником, у якому автор розглядав художнє полотно як прояв елементів біографії його автора.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Біографічний метод у літературознавстві