“Березіль” – щомісячний літературно-художній та громадсько-політичний журнал, орган СПУ. Заснований на базі альманаху “Харків”, під назвою “Прапор” виходив у Харкові з січня 1956, з 1991 – “Березіль”. Головними редакторами журналу були: Б. Котляров (1956), Ю. Шовкопляс (1956-61), Ю. Барабані (1961-65), Ю. Махненко (1965-73), Н. Черненко (1973-81), І. Маслов (1981-90).
З 1990 журнал очолює Ю. Стадниченко. Публікує поетичні, прозові, драматичні твори українських письменників, переклади із зарубіжних літератур, літературно-критичні, історичні, публіцистичні
З кінця 80-х pp. журнал знайомить читача із “призабутою”
Надає сторінки молодим авторам угруповань “Бу-Ба-Бу”, “Пропала грамота”, “ЛуГоСад”, “Нова хвиля”. У 1991-93 в розділі “Український перекладний сонетарій” видрукувані переклади М. Ореста, М. Лукаша, Г. Кочура, М. Стріхи з італійської, французької, іспанської, португальської, польської та ін. літератур. У традиційних літературних дискусіях навколо проблем національного та інтернаціонального, позитивного героя, літературної критики брали участь А. Погрібний, П. Мовчан, В. Дончик, Магдалена Ласло-Куцюк, Оксана Забужко, С. Іванюк, В. Дяченко, Ю. Ковалів, Галина Гордасевич, І. Дзюба, – М. Жулинський, Л. Новиченко.