Базарів – особа трагічне

У принципі, сказати: \”Він гарна людина\”, не можна. Так само як і зрівняти двох людей. Адже в кожному з нас стільки різноманітних рис і особливостей, і серед них обов’язково є й негативні й позитивні.

Тому, оцінюючи будь-якої людини, необхідно розглядати його з кожної сторони окремо. У літературі ситуація сильно ускладнюється, адже ми бачимо весь літературний простір крізь призму авторського сприйняття

У деяких персонажів, наприклад, можуть начисто отсутствовать гарні риси. Причому на кожному кроці нам доводиться замислюватися:

\”А чи не упереджене відношення в автора?\” У більшості випадків ми можемо вирішити для себе це питання. Але іноді нам зовсім неясно: чи сам герой міг так надійти або ж автор змушує його так робити?

Подібна ситуація почасти виявилася в романі Івана Сергійовича Тургенєва \”Батьки й діти\”.

Автор спочатку задумав написати повчальний добуток для молоді, з поглядами якої був не згодний, але \”крутий Базарів захопив Тургенєва\”. \”Він ( Тургенєв ) хотів сказати: наше молоде покоління йде по помилковій дорозі, і сказав: у нашім молодому поколінні вся наша надія\”. Він не міг малювати свідомо неправильну

картину, \”не міг доводити своїми образами упереджену ідею\”. Однак Тургенєв у силу свого походження, виховання, поглядів не приймав світогляд свого героя Євгенія Васильовича Базарова й тому різного роду колючості зауваження з’являються на сторінках роману

\”З першого разу він показав нам у Базарове кутасте звертання, педантичну самовпевненість, черству безстрасність\”. Базарів зухвало грубо озивається про те, що багато з людей уважають священним: \” Як? Не тільки мистецтво, поезію… але й… страшно вимовити… – Всі, з невимовним спокоєм повторив Базарів\”.

Він порушує багато норм пристойності. Називає найвизначніших діячів культури зовсім непотрібними. Дуже холодно ставиться до людини, що благоговіє перед ним до Аркадія Миколайовичу Кірсанову

До того ж, своєю неуважністю заподіює багато страждань батькам: Василю Івановичу й Орисі Власьевне Базаровым. І все це підкреслюється надто флегматичним, на перший погляд, характером. Але сила натури Базарова змінює й автора. У процесі оповідання можна відзначити зміну відносно автора до свого героя

Якщо на початку добутку И. С. Тургенєв його недолюблює, то до кінця відкрито симпатизує. Писарєв сказав: \”Удивляючись у свого Базарова, Тургенєв, як людина і як художник, росте у своєму романі, росте на наших очах і доростає до правильного розуміння, до справедливої оцінки створеного типу\”. Читач віддалено повторює роботу, пророблений самим письменником.

Він поступово, не відразу, усвідомлює наскільки гарний і стрункий внутрішній мир Базарова.

Звичайно ж, доводиться переборювати багато перешкод. Більшу частину інформації, необхідної для правильної оцінки будь-якого персонажа можна почерпнути з його розмов. Базарів говорить украй мало, і навряд чи поважає кого-небудь настільки, щоб з розмови з ним можна було зрозуміти його характер досить добре.

Нам залишається задовольнятися недомовками. Тільки двом персонажам вдається змусити Базарова на відвертість: Павлу Петровичу Кірсанову дядькові Аркадія, і Ганні Сергіївні Одинцовій, молодій удові, з якої Аркадій, друг Базарова, познайомився в місті на балі в губернатора

Причому останньої вдалося набагато ближче довідатися Базарова, хоча тільки в розмові з Павлом Петровичем Базарів відкриває свої життєві позиції. Після першої зустрічі Павла Петровича з Базаровым між ними виникає взаємна ворожість. Згодом вона тільки підсилюється й доходить до \”найсильнішої антипатії\”.

Павла Петровича можна назвати главою (або \”полюсом\”) табору \”батьків\”. У ньому зібрана більшість забобонів аристократизму, що відмирає

Він не приймає, та й, напевно, не може прийняти понять Базарова. Він відзначає сильні сторони характеру Базарова, але вважає їхніми недоліками \”Ми (старе покоління) не маємо тої зухвалої самовпевненості\”, говорить Павло Петрович, не усвідомлюючи того, що для Базарова егоїзм і самовпевненість стали майже єдиними рушійними силами. Павло Петрович \”людин жовчним і жагучим, обдарованим гнучким розумом і сильної волею\”, що \”міг би, при відомих умовах, з’явитися яскравим представником сковуючої, льодової сили минулого\”.

Він має деспотичну натуру: намагається підкорити собі всіх навколишніх, причому робить це скоріше по звичці, чим з холодного розрахунку. Саме тому він


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Базарів – особа трагічне