Я пишу цю статтю під враженням недавнього відвідування концерту відомого харківського барда Володимира Васильєва. Пішов я на цей концерт за порадою батьків, які дуже люблять саме цей пісенний жанр авторської пісні. Я хотів зрозуміти, чому, чим ці пісні так милі моїм батькам, чому вони воліють їх всім іншим. До цього концерту я не раз чув пісні багатьох бардів, читав дещо про їх, про проведені фестивалі авторської пісні.
Але ніяк не міг зрозуміти, чому авторська пісня виявилася настільки живучої й не підвладної часу.
Пісні бардів широко
Але адже все це було й в інших жанрах.
На цьому концерті я зрозумів. Ні, не зрозумів, а скоріше відчув душею, у чому особливість авторської пісні: вона в довірчому, дружнім ставленні до слухачів, які не просто слухачі, а повноправні співучасники співу зі сцени. Бардовские пісні не змушують вас підхоплюватися з
Якщо на цих концертах і встає зал, то тільки потім, щоб загальним співом ушанувати пам’ять збіглі з життя барда. А пішло їх, великих, чимало: Б. Окуджава, Ю. Визбор, В. Висоцький. Побачите афішу про концерт авторської, бардовской, пісні – ідіть. Раджу.
Може, ви й не станете її фанатом, але те, що одержите задоволення, – гарантую.