Балада “Вільшаний король” та її повчальний зміст

Поезію “Вільшаний король” слід віднести до жанру балади. Вона має всі ознаки цього жанру. Балада – це ліро-епічний твір середнього обсягу, який має драматичний сюжет та певну тематику (переважно фантастичну та історико-героїчну).

Наприклад, “Вільшаний король” поєднує у собі елементи містичного та реального, має чіткий сюжет, ідею.

Гете у своїй баладі “Вільшаний король” використовує фольклорні мотиви. Слід зазначити, що українські письменники також широко використовували фольклорні мотиви у своїх баладах. Згадаймо,

наприклад, Твори Тараса Шевченка. Але українські письменники зверталися здебільшого до народних пісень, тоді як Гете використовує народну легенду про Вільшаного короля, який забирає до себе усіх дітей, що потрапили вночі до лісу.

Але Гете у своїй баладі переосмислює згадану легенду, вкладаючи у неї моральний і навіть філософський зміст.

Балада “Вільшаний король”, згідно із законами жанру, має сюжет. Батько з сином повертаються лісом додому вночі, бо затрималися. Хлопчик чує, як до нього звертається Вільшаний король, кличе його до себе, але батько не зважає на переживання сина, мотивуючи це багатою дитячою

фантазією.

Кульмінацією та одночасно розв’язкою твору є загибель хлопчика, який все-таки потрапляє до Вільшаного короля.

Поетика балади дуже насичена: Гете використовує різноманітні тропи, художні прийоми, ритміка балади дуже мелодійна та довершена. Твір насичений епітетами, метафорами, паралелізмом, синтаксичними та риторичними фігурами.

Ідея балади И. В. Гете “Вільшаний король” та її філософсько-моральне значення. Головною ідеєю балади є те, що кожна людина повинна слухати своїх рідних, не бути байдужою до їхнього болю та страждань, навіть якщо побоювання близьких здаються комусь безпідставними. Балада має надзвичайний повчальний та морально-етичний зміст.

Крім того, вона вражає читачів захоплюючим сюжетом, містичними мотивами народних легенд та чарівною поетичною мовою.

Літературна балада “Пісня про віщого Олега”

IОснова твору О. Пушкіна – Легенда з Львівського літопису. (О. Пушкін поетично переказав легенду про смерть київського князя Олега, який був великим звитяжцем та завоював Царгород.)

IIВолхв провішує Олегу смерть від його бойового коня. (Волхв – служитель давньослов’янського язичницького бога Перуна, провісник долі. Він застерігає Олега, передбачає його смерть.)

III. Олег розлучився з улюбленим конем. (Князь Олег відпускає вірного бойового друга на пасовища. Дізнавшись про смерть коня, князь вирішив, що йому вдалося змінити призначену смертну долю.)

IV. Воля богів справджується. (Нікому не дано перехитрити долю. Олег думав, то йому це вдалося і передчасна смерть більше не загрожує. Але князя вкусила змія, яка вилізла з черепа улюбленого коня. Пророцтво збулося.)

Чи можна уникнути долі? ( Історія про князя Олега – не тільки поетичний переказ легенди про звичаї давніх часів, а й розповідь про протиборство людини і долі.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Балада “Вільшаний король” та її повчальний зміст