Ахіллес – герой поеми Гомера “Іліада”

У грецькій міфології А. – син морської богині Фетіди і Пелея, царя міста Фтіі в Фаессаліі. На ім’я батька в “Іліаді” А. іменується Пелідом або Пелєєва сином. Міфи розповідають, що А. була передбачена загибель у бою від стріли, пущеної ворогом.

Прагнучи вберегти сина і зробити його тіло невразливим, Фетіда тримала немовля над вогнем, занурювала у води Стіксу, річки підземного царства мертвих. При цьому вона тримала А. за п’яту, яка і залишилася єдиним його вразливим місцем.

Так виникло вираз “ахіллесова п’ята”. Виховував

А. мудрий кентавр (людина з тулубом коня) Хірон, що зростив таких героїв, як Геракл і Ясон. Віщун Калхас передбачив, що греки виграють війну з Троєю, першопричиною якої було викрадення Парісом, сином троянського царя Пріама, дружини царя Менелая Прекрасної Єлени, тільки в тому випадку, якщо в битвах буде брати участь А. Коли Менелай і його брат Агамемнон почали збирати військо, Фетіда сховала А. в палаці царя Лікомеда на острові Скірос. А. жив тут серед дочок царя, одягнений в жіночий одяг. Але віщун Калхас розгадав задум Фетіди.

Соратники Менелая Діомед і Одіссей, цар Ітаки, вирушили на Скірос, взявши з собою багаті

подарунки для царівен: тканини, розшиті золотом одягу, намиста та інші прикраси. Все це принесли до покоїв царівен, розмістивши між подарунками також зброю і військові обладунки. Саме останні подарунки і вибрав А. Дізнавшись про підготовлюваний поході проти Трої, А. з радістю погодився брати участь в ньому. Разом з ним пішов його друг Патрокл. Відпливши з гавані Авліді, кораблі греків вирушили до Троє.

Але пристали вони до берегів Мізії, де царював Ті-ЛЕФ, син Геракла. Прийнявши мізійцев за троянців, греки вступили з ними в битву. А., борючись з Телефом, звернув його тікати. Знайшовши помилку, греки знову вирушили в дорогу, але буря розкидала їх кораблі, і вони змушені були повернутися в Авлиду. Тут вони зрозуміли, що правильний шлях до Трої їм може вказати лише Телеф, якого важко поранив А. Піфія – провісниця з міста Дель-фи – сказала, що рану може зцілити лише А., що останній і зробив, посипавши виразку залізом, яке зішкріб зі свого списа.

Але відплисти з Авліді все ж таки не вдалося, бо не було попутного вітру. Калхас передбачив, що вітер з’явиться тільки в тому випадку, якщо в жертву богам буде принесена дочка Агамемнона Іфігенія. Дівчину привезли в Авлиду, сказавши її матері Клітемнестрі, що з нею хоче побратися А. Дізнавшись про це, А. починає допомагати Іфігенії, яку в останній момент перед жертвопринесенням рятує богиня Артеміда. Про все це читайте у трагедії Евріпіда “Іфігенія в Авліді” (V “Шв.

До н. е.).

Х Греки осаджували Трою протягом 10 років. Головним героєм Троянської війни став А., якого “Іліада”, що розповідає про останній рік облоги, іменує “благородним”, “прудконогий”, “безсмертним подібним”, “улюбленцем богів”. “Іліада” починається описом гніву А., у якого Агамемнон відібрав його полонянку Брисеиду. Головний герой троянців, син царя Пріама Гектор вбиває одного А. Патрокла.

А. важко переживає його загибель і клянеться помститися. Один з кульмінаційних пунктів поеми – битва А. з Гектором, описана в книзі XXII “Іліади”. Убивши Гектора, А. оплакує і ховає Патрокла.

Цим і закінчується поема Гомера. Образ А. в “Іліаді” суперечливий. Він і благородний і разом з тим гранично жорсткий.

Про подальшу долю О. розповідають міфи та літературні твори давньогрецьких і римських письменників. У т. зв. киклические поемі “Ефіопіда” (VIII “Шв. до н. е.), приписується Арктику, синові тілеса з Мілета, і дійшла до нас лише в пізньому переказі, розказано про що прийшли на допомогу до троянцям жінки-войовниці амазонок на чолі з царицею Пен – фесілеей. А. вбиває її, але, стоячи над її тілом, переймається до неї любов’ю.

Сюжет цей порушено у поемах Овідія “Героїні” і Вергілія “Енеїда”. У “Ефіопіде” розказано і про битви з ефіопами, яких їх цар Мемнон привів на допомогу троянцям. Мемнон гине у поєдинку з А. Але і героя чекає неминучий, заздалегідь передбачений йому кінець.

Він гине від стріли Париса, яку бог Аполлон, покровительствовавший троянцям, направив в п’яту А., – єдине його вразливе місце. Греки і піднялася з морської безодні Фетіда оплакують героя і, за стародавнім звичаєм, на вісімнадцятий день спалюють його тіло на похоронному багатті. Золота урна з прахом О., Патрокла і ще одного героя – Антілоха, була похована у високому кургані.

Ховаючись на острові Скірос, А. полюбив Дайдамію, одну з дочок царя Лікомеда. Від їхнього союзу народився вже після відплиття греків до Троє син Неоптолем.

Після загибелі батька його привозять до стін Трої, і він бере участь у взятті міста, вбиває Пріама і багатьох його синів. У XI пісні “Одіссеї” розповідається, як Одіссей, спустившись у царство мертвих, зустрічає там тінь А. і розповідає своєму загиблому другові про подвиги його сина. Образ А. неодноразово розроблявся в образотворчому мистецтві, починаючи з давньогрецької Вазова живопису і закінчуючи літографським циклом “Ахіллес”, створеним німецьким художником Максом Слефогтом у 1907р.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Ахіллес – герой поеми Гомера “Іліада”