Автологія

Автологія (грецьк. autds – сам і logos – слово) – вживання слів у поетичному тексті в прямому значенні на відміну від тропів. Класичним прикладом автології можна вважати вірш Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати”. До автологічного письма зверталися Є. Плужник, Д. Фальківський, Ю. Липа, П. Дорошко та ін. У сучасній ліриці автологія найбільш притаманна Л. Талалаю: Неначе іншим бачиш літо

І степ, і сонце, і жнива,

Коли і запахом, і цвітом

П’янить підкошує трава.

У небі жодної хмарини

Земля озвучена сповна,

І пісню кожної пташини

Напам’ять вивчила луна.

Пора налитого колосся,

Пора ясної далини,

Коли не думаєш про осінь

І не пригадуєш весни.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Автологія