Автобіографічна основа вірша Т. Шевченка “Якби ви знали, паничі… “
Т. Шевченко – талановита людина. У його творчості порушено багато злободенних тем: воля, кріпацтво, доля жінки-матері, особисті переживання. А взірцем автобіографічної лірики можна назвати вірш “Якби ви знали, паничі… “
Уже з перших рядків ми розуміємо, що вірш присвячено темі кріпаччини та важкій долі кріпаків. Шевченко народився у сім’ї кріпака, тому знає про таке життя дуже багато і не з розмов. Знає, яке воно важке, безрадісне:
Я в хаті мучився
Хоч дім і називають раєм, свій дім Шевченко не міг так назвати. Він із любов’ю каже про хатинку, про красиву природу навкруги, про матір, але у тій хаті насправді було пекло. Бо чи правильним, щасливим є життя жінки у важкій праці, яка звела її у могилу ще молодою, а батько помирає на панщині?
Далі Шевченко розповідає про своє школярство – носив школярам воду, його сестри пішли на панщину, на якій пізніше помруть, а братів віддали у солдати.
Він звертається до Бога, намагається зрозуміти, чому така тяжка доля призначена людині.
З одного боку, він живе в раю: навкруги зелений
Через усе життя Шевченко проніс страждання свого народу, співчуваючи йому, намагаючись допомогти принаймні словом, хоча і ділом теж. І це заслуговує на повагу та вдячність.