ІЗ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ЛІРИКИ
АРХІЛОХ
Коли читаєш вірші давньогрецьких поетів, мимоволі розумієш, що за декілька тисяч років люди не так уже й змінилися. Хто разом із давньогрецьким поетом Архілохом не міг би вигукнути: “Серце, серце! Біди люті звідусіль тебе смутять – / Ти ж відважно захищайся, з ворогами позмагайсь”?..
Архілох знав, що казав, бо він, син аристократа й рабині, змушений був покинути свій рідний острів Парос і поневірятися світами, заробляючи на хліб небезпечною професією найманця. Він і загинув як воїн у бою.
Здавалося
Можливо, саме це приваблювало давніх греків у віршах Архілоха: вони впізнавали себе, свої радощі, прикрощі та страхи. Архілох творив на межі двох епох – давньої, героїчної (добиГомера), і нової, авантюрно-прагматичної. Чи не вперше у світовій літературі він відчув, що людина – лише маленька піщинка у вихорі земного життя. Тож не дивно, що після смерті поета співвітчизники шанували його
Земляки спорудили на честь Архілоха святилище, руїни якого можна побачити й нині…
Серце, серце! Біди люті звідусіль тебе смутять –
Ти ж відважно захищайся, з ворогами позмагайсь.
Хай на тебе скрізь чатує ворожнеча – завжди будь Непохитне.
Переможеш – не хвались відкрито цим,
Переможене – удома в самотині стримуй плач,
Радість є – радій не надто, є нещастя – не сумуй
Понад міру. Вмій пізнати зміни в людському житті.
Всі шляхи богам відкриті – Мов підкошені падуть.
Часто з чорної землі І тоді за лихом лихо
Піднімають горем вбитих, Гне їм спину, і вони
А не раз по волі їх Йдуть по світу жебраками
Самовпевнені і горді, Без думок і без мети.
Хліб мій на списі замішений; теж і вино я на списі
Маю ісмарське, і п’ю, спершись на списа також.
В горі невтішному всі заніміли, Перікле, сьогодні,
Сумно за нашим столом, місто затихло в журбі.
Хвилі бурхливі таких благородних людей поховали –
Біль непомірний тепер стискує наші серця.
Та пам’ятайте про те, що від горя жорстокого захист
Нам дарували боги – стійкість твердої душі.
Лихо зрадливе не спить, а чатує на кожного пильно:
Нині ридаємо ми, ятриться рана у нас,
Завтра – на інших черга, то ж візьміть себе в руки скоріше,
Мужніми будьте, терпіть, сльози облиште жінкам.
Переклади А. Содомори
1. Як ви розумієте вислови “вмій пізнати зміни в людському житті”, “стійкість твердої душі”? Обгрунтуйте свою точку зору. 2. На стінах дельфійського оракула було викарбовано: “Міра понад усе”. Чи суголосне це висловлювання віршам Архілоха? Наведіть приклади з тексту.
3. Яким бачить справжнього чоловіка Архілох? 4. Що, з точки зору Архілоха, керує людською долею і що дасть людині “від горя жорстокого захист”? 5. Чи можна вірші поета назвати філософськими?
Чому? Чи можемо ми скористатися порадами Архілоха?