Арфами, арфами… – ПАВЛО ТИЧИНА Скорочено

Арфами, арфами –

Золотими, голосними обізвалися гаї

Самодзвонними:

Йде весна

Запашна,

Квітами-перлами

Закосичена.

Думами, умами –

Наче море кораблями, переповнилась блакить

Ніжнотонними:

Буде бій!

Вогневий!

Сміх буде, плач буде

Перламутровий…

Стану я, гляну я –

Скрізь поточки, як дзвіночки, жайворон

Як золотий

З переливами:

Йде весна

Запашна,

Квітами-перлами

Закосичена.

Любая, милая –

Чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай

Там за нивами:

Ой

одкрий

Колос вій!

Сміх буде, плач буде

Перламутровий…

Коментар

І П. Тичина був мистецьки обдарованою людиною (співав, малював), тому у його віршах багато музики, кольорів. Звуки весни він порівнює зі звуками арфи. Весна уявляється йому то ніжною дівчиною закосиченою, то боєм нового, що відроджується, й старого відживаючого, то сміхом і плачем “перламутровим”.

Оригінальність мислення поета, його уяви підкреслюється авторськими неологізмами (“самодзвонними”, “ніжнотонними”), особливими світлими тонами й оптимістичними ритмами.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Арфами, арфами… – ПАВЛО ТИЧИНА Скорочено