Анепіфорою (грец. &;#940;&;#957;ε&;#960;Ι&;#966;&;#959;&;#961;&;#940; ), або Просаподосісом (грец. &;#960;&;#961;&;#959;&;#963;&;#945;&;#960;&;#959;&;#948;&;#959;-&;#963;Ι&;#950; – буквально надлишок), або Кільцем, називається стилістична фігура, яка зв’язує повтором окремих слів чи словосполучень початок і кінець суміжних мовних одиниць (абзац, строфа) або й однієї одиниці (речення чи віршовий рядок). Пояснюючи назву цієї фігури, В. Домбровський, зокрема, писав: “Повторення початкового слова або фрази на кінці того самого речення, вірша, строфи
Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води…
(В. Сосюра)
Усміхнулась Катерина, . Тяжко усміхнулась.
(Т. Шевченко)
Кільце часто використовується з композиційною метою, відзначаючи початок і кінець строфи. У цьому випадку говорять про кільце строфи:
У цьому полі, синьому, як льон, де тільки ти – і ні душі навколо, уздрів і скляк – блукало серед поля сто тіней. В полі, синьому, як льон.
(В. Опус)