Андрій Малишко – Хмарина в небі голубім

АНДРІЙ МАЛИШКО

Хмарина в небі голубім Пливе, як мрія, одиноко, І вітру раннього потоки Несуть її крилом своїм. Куди ти мчиш, куди летиш, Моїх поривів птице рання?

Ще по ярах лежить світання, Як неба вистояна тиш. Шумлять тополі-сторожі, Але тобі нема межі, Де кличуть сонце урочисті

Бори в зеленому намисті. Ми ще зустрінемось колись, А зараз мчи, моя крилата, На схід, над Каспієм горбатим, Як над минулим, зупинись.

Тут жив співець. Огні заграв Йому ще снилися крізь муку, У серці він носив розлуку І на Украйну позирав. Серед оновлених полів

Спинися, райдужна, далека. Тут шлях лежав і мліла спека. Тут він за всіх переболів.

На дорогі його сліди Дощами спражними спади!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Андрій Малишко – Хмарина в небі голубім