Андрій Малишко – Важкі вітри не випили роси

АНДРІЙ МАЛИШКО * * * Важкі вітри не випили роси, Черлені трави бродять буйним соком, І вдалині під обрієм високим Лугів осінніх теплі голоси. А при багатті хлопці косарі І комбайнери у спецівках синіх Вплітають сміх до цих лугів осінніх,

Ведуть пісні під маєвом зорі. Булькоче, пріє каша в казані, А клен русявий хилить ніжно віти, І йдуть в лугах, немов засмаглі діти, І поминулі, і прийдешні дні.

Як хороше, як легко поміж них, Між цих людей, в труді людей живих, Між ними жить і поклоняться літу, Свою турботу, снами не сповиту, Свої думки у їхні перелить

На все життя, а тільки ж не на мить. На все життя, з лугами, з берегами, Із травами, із зорями в воді, Щоб не спіткаться більше з’ворогами,

Щоб не хилитись в горі та біді. 1956


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Андрій Малишко – Важкі вітри не випили роси