” Хіба ревуть воли, як ясла повні? ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті.
ПАСПОРТ ТВОРУ
Рід літератури: епос.
Жанр: соціально-психологічний роман.
Тема: зображення на широкому суспільному тлі життєпису злочинця Чіпки від його народження до ув’язнення на каторгу.
Ідея: утвердження думки: якщо суспільство недосконале, то рано чи пізно народ протестуватиме; заперечення боротьби з несправедливістю через злочин.
Художній напрям: реалізм.
Герої: Чіпка Варениченко,
Композиція: композиція роману складна, через що академік Олександр Білецький назвав твір “будинком з багатьма прибудовами і надбудовами”. Своєрідність і складність композиції зумовлена винятково широкими хронологічними межами зображення життя.
Роман
Події в романі розгортаються кількома сюжетними лініями: життя, боротьба і шукання соціальної справедливості Чіпки; життєвий шлях Максима Гудзя, змалювання його морального занепаду; зображення процесу закріпачення, кріпосницького свавілля, царської реформи і народних рухів проти гноблення на всіх етапах розвитку села Пісок; історія династії панів Польських; життєвий шлях товариша Чіпки Грицька, матері Чіпки Мотрі, дружини Галі.
Події в романі відбуваються не в хронологічній, а в логічно-психологічній послідовності. Ці сюжетні лінії на тлі суспільно-історичних подій розвиваються, перетинаються і створюють загальний сюжет твору:
- перші дві частини – це експозиція, розділом “Нема землі” починається зав ‘язка епізоди реакції Чіпки на вигнання його із земства, його духовного зламу – кульмінація, винищення козацької родини Хоменків і арешт головного героя – розв ‘язка.
І композиція роману, і його сюжет підпорядковані головному завданню – розкрити соціально-психологічні мотиви протесту селянства, показати причини того, чому розумна, енергійна й здібна людина стає на шлях злочину. Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” мав ще й інший авторський заголовок – “Пропаща сила” , який виник із цензурних міркувань, але цілком виражав авторську ідею. Ця назва є своєрідним ключем до розуміння і художнього задуму, і центрального персонажа твору. Вона містить роздуми автора про нереалізовану силу людини, яка народжена для прекрасних справ, але яка не розкрила своїх потенційних здібностей і можливостей.
Друга частина є екскурсом у далеке минуле – до історії села Піски. Авторам знадобився півторастолітній зріз часу, щоб показати історичні корені деформації моралі, пов’язані з руйнуванням усталеного національно і релігійно зумовленого порядку життя козацького села. Ретроспективний принцип (звернення до минулого) надає можливості широких зіставлень і узагальнень, робить зображення подій масштабним і в часі, і в просторі.
Роман наповнений елементами символіки (сама назва роману – перефразований вислів з біблійної “Книги Іова”, який спочатку виконував роль епіграфа до роману, вказувала на головний символ. Воли – алегоричний образ знедоленого селянства. Віл – узагальнений образ філософського наповнення, адже віл – це й покірність, і сила, зручна в господарстві.
Такою силою й був народ. Цей образ-символ – ключ до прочитання головної ідеї твору – українці в ярмі).
Важливу роль у зображенні психологічного стану героїв відіграють позасюжетні елементи: зокрема описи – пейзажі, портрети для відтворення душевного стану героїв; ліричні відступи й роздуми, що допомагають глибше зрозуміти весь роман.
Проблематика твору:
- добра і зла; батьків і дітей; життєвого вибору; кохання і сімейних стосунків; людської гідності та свободи; злиденного життя селян, їх темноти, неосвіченості; руйнування патріархального укладу; виховання й народної моралі; авторитету в громаді та самореалізації.
Примітки: У романі порушено суспільно значущі соціальні проблеми, тому за характером він соціальний. Крім того, соціальні процеси зображено через психологію героїв, їхні думки, прагнення й переживання, звідси глибокий психологізм. Отже, це яскраво виражений Соціально-психологічний роман.
Ця жанрова форма роману – надбання реалістичного мистецтва.
Внутрішня масштабність роману, його проникливий психологізм, філософічність свідчать, що в українській прозі з’явився новий тип епічного полотна, що за багатьма жанровими якостями відмінний від зразків, створених не тільки раніше, а й одночасно з ним.