Аналіз новели “За мить щастя”

Новела ” За мить щастя ” писалась, коли в літературу прийшло більше трагічної правди про війну. На той час О. Гончарем був написаний роман ” Людина і зброя ” про трагедію студентського батальйону, бійцем якого був і сам автор; у його уяві окреслювався роман “Циклон” про страшну табірну одіссею радянських полонених. Через те не дивно, що новела ” За мить щастя ” сповнена болю, суперечностей, побудована на багатьох опозиціях.

Її задум виник у далекій Бірмі, у місті Рангуні. Тамтешні молоді солдати з автоматами й храми-пагоди,

що нагадують оповідачеві “стоги жовтогарячого жнив’яного блиску”, стали імпульсом спогаду про давню історію. Очевидно, цей архетипний образ сонячних жнив, снопів, полукіпків, як символ життя, зберігався в підсвідомості автора ще з повоєнного літа поруч із образом смерті як кари за смерть. Але тієї смертної кари не приймала душа автора, котрий пройшов крізь пекло війни и таборів.

Більше того, смерті на війні протиставлено радість життя й кохання – і ті дві смерті вже після вшни, коли фронтовикам мріялося про В1ЧНИИ мир. Свої давні тривоги й сумніви автор відбив у слові, воскресивши найбільш вражаючі

епізоди тієї давньої історії и намагаючись осмислити те, що сталося…

Скупими деталями окреслено історичні умови, здавалося б, локальної події, що сталася на жнивах у полі, біля угорського містечка, поруч із яким розташувалися окупаційні частини, “солдатська цивілізація”, як не без іронії висловлюється оповідач про землянки, споруджені в колишньому графському лісі. У ситуації, що склалася, не могли не виникати проблеми взаємин солдатів і місцевого населення. Автор подає лише окремі деталі кризових моментів тих відносин: “боєць лежить на винограднику затоптаний, поглумлений, з перерізаним горлом”; трапляється, місцеві любителі вина и “бійців споюють”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)
Аналіз новели “За мить щастя”