Аналіз епізоду “Чичиков у Ноздрева”(по поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі”)

Висміюючи пагубний вплив кріпака ладу не тільки на селян, але й на самих кріпосників, Н. В. Гоголь у поемі ” Мертві душі ” створює целую галерею образів поміщиків, де кожна особа виступає як яскравий індивідуальний характер, і в той же час є типовим. В образі Ноздрева Гоголь показує людину, геть-чисто позбавленого поняття про моральні й моральні норми, нездатного поважати ні себе, ні навколишнім, живучим тільки сьогоднішнім днем. Він з тих людей, які “почнуть гладдю, а скінчать гадью”.

Здатний брехати натхненно, але без нестатку,

мінятися на що потрапило, шахраювати й надувати при грі в карти, улаштовувати “історії”, купувати всі, на що вистачає грошей, і відразу програватися в дим, Ноздрев зумів обдурити очікування навіть такого тонкого психолога, як Чичиков. Бажання “даром дещо випросити” привело Чичикова в садибу Ноздрева.

Оманна зовнішність і незбагненне поводження не дають новій людині відразу вірно охарактеризувати Ноздрева, і отут нам на допомогу приходить Гоголь. Він пояснює, що таких людей звичайно кличуть “разбитными малими”, вони слывут за гарних товаришів, а в особах їх “видно щось відкрите, пряме, відважне”.

Однак насправді це ” людина-дрянь”, і за свою пристрасть безсовісно напаскудити ближньому він часто буває біт.

Його гидоти, які відбуваються без усяких корисливих цілей, без злісних намірів, а винятково з метою одержання сиюминутного задоволення, не стають від цього менш огидними. Марнотрат і дебошир, Ноздрев зовсім не займається своїм господарством, він прокутил і програв всі,


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Аналіз епізоду “Чичиков у Ноздрева”(по поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі”)