Аксіома (грецьк. ахіomа – загальноприйнятне, безперечне) – твердження, судження, істинність якого є самоочевидною. У процесі міркування, побудови теорії приймається без доведення, аргументування. Розмаїті види А. вживаються в математичній логіці.
В літературознавстві А. не має власне термінологічного статусу, але використовується для виділення, загальноприйнятих або вживаних як самоочевидні в певній системі понять, положень, тверджень. (Стаття Р. Якобсона “Аксіоми системи віршування” в книзі вибраних праць з поетики “Работы по поэтике”. – М.,1987).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Українські шкільні твори:
- Римарій, або Римівник Римарій, або Римівник – словник рим, вживаних у певній національній поезії відповідної історичної доби. Такі словники добре відомі західноєвропейському літературознавству, зокрема в Іспанії (П.-Б. Кампой),...
- ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Вивчення світової літератури не може бути плідним без урахування великої кількості загальних понять про окремі властивості та особливості художніх творів, літературного процесу в цілому. Дослідження,...
- Істина Істина – достовірне, адекватне знання про об’єктивну дійсність. Як термін з точним філософсько-понятійним наповненням у науковому літературознавстві стосується тільки позаестетичної реальності, що згадується у змісті...
- Гармонія Гармонія (грецьк. harmonia – злагодженість, скріплення) – естетична категорія, яка виражає співмірність, взаємозв’язок елементів будь-якого явища, які в певній системі становлять цілісність, що має естетичну...
- Віршовий розмір або Метр Віршовий розмір, або Метр (грецьк. – metron – міра) – поширений у силабо-тонічній версифікації термін для позначення особливостей ритмічної одиниці, покладеної в основу певного віршового...
- Ізохронізм Ізохронізм (грецьк. isos – рівний та chronos – час) – рівночасся; принцип ритмічної організації вірша, котрий полягає у поділі його на ритмічні групи, рівні між...
- Акцент Акцент (лат. accentus – наголос) – у мовознавстві: 1) виділення силою і тривалістю вимови складу в слові (наголос граматичний) або слова у реченні ( наголос...
- Місце міфу про Прометея серед інших Слово “міф” у більшості людей асоціюється із Стародавньою Грецією або Стародавнім Римом, адже найвідоміші міфи народилися саме там. Взагалі, про арабських, індіанських, німецьких, слов’янських, індійських...
- Ритм Ритм (грецьк. rhythmos – такт, розмірність, узгодженість) – закономірне чергування у часі подібних явищ, впорядкований рух, котрий у художній літературі набуває естетичного значення. Формулювання Р....
- Гносеологізм у літературознавстві Гносеологізм у літературознавстві (грецьк. gnosis – пізнання, logos – вчення; гносеологія – теорія пізнання) – сукупність поглядів на літературу як форму пізнання об’єктивної дійсності. Г....
- Акцентний вірш Акцентний вірш (лат. accentus – наголос) – вірш, ритміка якого заснована на підставі відносного врівноваження кількості наголосів, тобто на однаковій кількості наголосів у віршовому рядку...
- Розмір вірша Розмір вірша – визначальна умова структурування вірша. Для тонічної системи (дольник, верлібр тощо) Р. в. характерний кількістю наголосів та розташуванням цезури, для силабічної (восьмискладник, десятискладник...
- Молот “Молот” – “галицько-українська збірка”, видана 1878 у Львові М. Павликом за активною допомогою І. Франка як неперіодичне продовження забороненого цензурою журналу “Громадський друг”. Тут було...
- Ідейність літератури Ідейність літератури – одна з істотних якостей літератури, зумовлена оцінним ставленням письменника до зображеного і представленого у творах світу (відображеного чи створеного уявою, ізоморфного з...
- Ямб, хорей та інші… Звідки ці назви? Найпоширеніші розміри в силабо-тонічній системі віршування – ямб, хорей, дактиль, амфібрахій, анапест. Ці назви походять з грецької мови. Так, слово “ямб” споріднене з власними іменами...
- Слово “оповідь” як що становить слова “казка” Слово “оповідь” у російській може мати кілька різних значень. Від розповідей, які охарактеризовані тут, треба відрізняти деяких інших види розповідей. Наприклад, існують звані “таємні розповіді...
- Дослідження пражцев по граматиці Принципи структурного й функціонального підходу представники Празької лінгвістичної школи прагнули поширити й на вивчення проблем морфології й синтаксису. Морфологія розумілася празькими вченими як розділ теорії...
- Літературний термін Система персонажів Система персонажів – взаємини, сюжетні й значеннєві взаємозв’язки між персонажами, одна з важливих сторін композиції епічних, драматургічних і лисичанських добутків. Якщо сюжет заснований на конфліктних...
- Жанр літературно-художньої критики Жанр літературно-художньої критики – форма історично складених літературно-критичних виступів: проблемна стаття, оглядова стаття, літературно-критичний нарис, літературно-критична монографія, передмова чи післямова, рецензія, анкета, інтерв’ю, фейлетон, памфлет,...
- Розвиток віршованої літератури Розвиток віршованої літератури Поряд із численними творами полемічної літератури починає зароджуватися віршована література і драматургія. Спроби застосувати до української мови метричну систему віршування, побудовану на...
- Відповіді до теми: “Авангардистські й модерністські тенденції в поезії на початку XX століття” 1. Які причини викликали зміни в поезії початку XX ст. ? Передусім розширилася сфера матеріалу для поетичного вираження, яка вмісти ла в себе практично все,...
- Силабо-тонічне віршування Силабо-тонічне віршування (грецьк. syllаbe – склад і tonos – наголос) – система віршування, в основу якої покладено принцип вирівнювання наголошених та ненаголошених складів, їх чергування,...
- Як правильно говорити: “сюжет і композиція” чи “сюжетно-композиційна єдність”? Сюжет і композиція в художньому творі органічно взаємопов’язані, взаємопроникні, але водночас якісно відрізняються. Сюжет – це розвиток, дії, а композиція – розташування і співвідношення частин...
- Рецептивна естетика Рецептивна естетика (лат. receptio – сприйняття) – різновид естетичної теорії, яка зосереджується на проблемі сприймання художніх творів, їх впливу на публіку (естетика впливу). Спираючись на...
- Некролог Некролог (грецьк. nekros – мертвий і logos – слово) – стаття чи замітка з приводу смерті людини, містить інформацію про її життя та діяльність. Н....
- Віршування Віршування, або Версифікація (лат. versus – вірш та facio – роблю) – 1) мистецтво виражати свої думки у віршованій формі; 2) система організації поетичного мовлення,...
- Дар Дар (обдарованість) – система психо-фізіологічних якостей людини, які визначають її схильність до творчої діяльності в певній галузі. Різна міра обдарованості виявляється у поняттях талант і...
- Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе – I варіант І варіант Кожна людина свідомо обирає собі характер поведінки, яка складається з різних вчинків та вимог. Якщо вони справедливі і відверті по відношенню до себе...
- Твір-роздум “Мораль” Ми живемо та розвиваємося у суспільстві, тому маємо приймати його особливості функціонування, його закони, його мораль. Кожне суспільство в свою епоху вибудовує свою систему моральних...
- Філософія і література Філософія і література – багатоаспектна проблема, в процесі осмислення якої розкривається роль філософії у творчості письменника, її значення для розуміння та інтерпретації художніх творів, роль...